The Stroop effect — measure your cognitive control and processing speed.
У 1935 році Джон Рідлі Струп опублікував експеримент, який досі залишається одним із найвідтворюваніших у психології. Він показував людям назви кольорів, надруковані невідповідною фарбою — слово «червоний» синіми літерами — і просив назвати колір фарби. Люди сповільнювалися й помилялися значно частіше, ніж коли слово й колір збігалися.
Причина в тому, що читання у грамотної людини автоматизоване до такої міри, що його неможливо просто вимкнути. Значення слова прочитується раніше, ніж ви встигаєте вирішити, чи потрібне воно вам, і починає конкурувати з правильною відповіддю.
Різниця в часі між узгодженими й неузгодженими завданнями називається інтерференцією Струпа і слугує мірою когнітивного контролю — здатності придушити автоматичну, але недоречну реакцію на користь потрібної. Це одна з центральних виконавчих функцій, за яку відповідає передня частина поясної звивини разом із префронтальною корою.
Струп працює практично в кожного грамотного дорослого й майже не піддається тренуванню. Можна навчитися бути трохи швидшим, але сама інтерференція нікуди не зникає. Показово, що в дітей, які тільки вчаться читати, ефект слабкий — він зростає разом із автоматизацією читання.
Результат тесту враховує обидва показники, бо їх легко обміняти один на одного: можна натискати дуже швидко ціною помилок або дуже точно ціною часу. Дослідники називають це компромісом швидкості й точності, і найкращі учасники тримають високу точність, не жертвуючи темпом.
Варіанти завдання Струпа використовують у клінічній нейропсихології для оцінки лобових функцій, у дослідженнях уваги, а емоційний варіант — де замість кольорів слова з емоційним навантаженням — у вивченні тривожних розладів і залежностей. Проста ідея виявилася напрочуд плідною.