20 просторових задач, які вимірюють, наскільки добре ви обертаєте фігури подумки. Ні слів, ні цифр.
Уявне обертання — це здатність уявити, як предмет обертається, і оцінити, який він мав би вигляд під новим кутом. Шепард і Мецлер у 1971 році показали, що потрібний час зростає майже лінійно з кутом повороту, тому це вважають свідченням справжнього внутрішнього перетворення, а не здогадки. Це один із найчіткіших показників просторової здатності — чинника, відокремленого від словесного та числового мислення.
Кожен неправильний варіант — це відображена цільова фігура, а не інша форма. Це важливо: якби відволікачі були просто іншими фігурами, кожне завдання розв'язувалося б підрахунком клітинок, і тест вимірював би увагу, а не обертання. Відображену фігуру неможливо отримати обертанням оригіналу в площині, тож розрізнити їх можна, лише справді повернувши її подумки. Перед використанням кожну фігуру перевіряють на асиметричність, бо симетрична форма збігається з власним дзеркальним відображенням і не мала б єдиної правильної відповіді.
Чи допомагають тренування? Так, більше, ніж у більшості когнітивних завдань. Просторова навичка добре піддається тренуванню, а приріст переноситься на споріднені просторові задачі, але не на непов'язані здібності.
Чому 20 фігур? Достатньо, щоб охопити і малі, і великі повороти, аби бал відображав увесь діапазон, і водночас тест триває близько шести хвилин. Фігури створюються заново щоразу, тож немає чого запам'ятовувати.